Ви любите осику? Ні? Тому що на ній Юда повісився? А може бути, варто її полюбити? Осика виростає повсюдно в лісовій зоні Росії. Це - струнке дерево висотою до 30¬-35 м з округлою красивою кроною і циліндричним стовбуром, покритим гладкою світло¬-зеленою корою. Цвіте осика зазвичай дуже рано, ще до появи листя. Трохи пригріє весняне сонце, як осика вже готова зацвісти. А коли зацвіте, це видовище найдивніше: її розкішні сережки висять на голих безлистих гілках, а навколо все ще лежить сніг. Красива вона і восени, коли її листя набувають червонуватого і помаранчевий відтінок. Ставлення до цього дерева в нашому народі завжди було подвійним. З одного боку осику в народі здавна не любили, її завжди називали заклятим деревом з¬-за дуже стародавнього повір`я, ніби Юда повісився на осиці, а вона, нібито, хоче скинути з себе цю пам`ять про зрадника і тому безупинно тремтить своїми листами. І ця погана слава супроводжує осику протягом тисячоліть. А в старовинних обрядах східних слов`ян осика виконувала роль оберега. Та й в народній медицині багатьох народів, в т.ч. і народів Росії, вона отримала саме широке застосування, причому «в справу» йде все - і кора, і нирки, і листя. Кору осики для лікувальних цілей заготовляють навесні, під час сокоруху, зазвичай з молодих пагонів і тонких стовбурів дерев. Її сушать під навісом або в добре провітрюваному приміщенні. Нирки осики збирають на початку цвітіння дерева. Їх сушать у тіні на протязі або в теплому провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким шаром товщиною не більше 1¬-2 см. Листя осики також застосовують свіжими або сушать. Всі частини дерева мають виключно багатий хімічний склад. Вони містять глікозиди, ефірна олія, дубильні речовини і т. Д. У свіжому листі міститься значна кількість каротину і вітаміну С.
Відвари кори осики широко застосовуються при гастритах і проносі, для збудження апетиту і поліпшення травлення, в початковій стадії цукрового діабету. Для приготування відвару необхідно 1 ст. л. сухої подрібненої кори залити 2 склянками окропу, нагрівати на водяній бані 30 хв, настояти, закутавши, в теплому місці 3 ч, процідити. Приймати настій по 0,25 склянки 3 рази на день до їди при діабеті. Курс лікування - 3 місяці. Кора осики застосовується для лікування дизентерії в складі складного збору з бур`янами травами, що складається з листя подорожника -2 ч, листя кропиви - 2 ч, квіток ромашки аптечної - 2 ч, листя зніту вузьколистого - 2 ч, кори осики - 1 ч. Для приготування цього настою необхідно 3 ст. л. подрібненої суміші заварити в термосі в 0,75 л крутого окропу, настояти 1,5 год, процідити. Приймати настій по 0,25 склянки 3 рази на день за 20¬-25 хв до їди. Настої нирок осики - старовинний народний засіб. Їх застосовують при застуді, пневмонії, туберкульозі, поліартриті, подагрі, ревматизмі, запаленні сечового міхура і як жарознижуючий засіб. Для приготування настою необхідно 1 ст. л. роздроблених бруньок залити 2 склянками окропу, настояти в теплому місці 30 хв, процідити. Приймати настій по 0,5 склянки 4 рази на день. Для приготування спиртової настоянки з нирок осики необхідно роздроблені сухі нирки залити горілкою або спиртом у співвідношенні 1:10, настояти в темному місці при кімнатній температурі протягом 10¬-12 днів, періодично струшуючи, процідити. Приймати настоянку по 20¬-30 крапель 3 рази на день. Для приготування відвару нирок або кори осики необхідно 1 ст. л. подрібненої сировини залити 1 склянкою крутого окропу, кип`ятити на слабкому вогні, поки рідина не зменшиться наполовину, процідити. Підсолодити медом або цукром. Приймати по 0,25 склянки 3 рази на день.
При подагрі, артриті та інших захворюваннях є старовинне російське народний засіб - збір, що складається з 10 год кори осики, 10 ч кори берези і 1 ч кори дуба. Для приготування відвару необхідно 1 ст. л. подрібненої суміші залити 2 склянками окропу, кип`ятити на слабкому вогні, поки рідина увариться на третину, процідити. Приймати відвар по 0,5 склянки 3 рази на день в теплому вигляді протягом 1,5¬-2 місяців. При різних простудних захворювання і запаленні легенів багато травники рекомендують відвар кори осики (див. Вище). Його треба приймати в гарячому вигляді по 1¬-2 ст. л. 3 рази на день до їди як засіб проти і потогінний засіб. А при головному болю російські сільські знахарі завжди рекомендували поспати на осиковому колоді або хоча б докласти гілку осики до голови. І нирки, і листя осики широко застосовуються в народній медицині для лікування зовнішніх захворювань. Для лікування опіків, ран і виразок застосовується мазь з бруньок осики. Для її приготування сухі, подрібнені в порошок нирки осики необхідно ретельно розмішати в співвідношенні 1: 4 з вершковим топленим маслом або з вазеліном. Застосовувати мазь в теплому вигляді зовнішньо для компресів. При лікуванні екземи часто застосовують мазь із золи деревини осики. Зовнішньо також для компресів застосовується більш слабка спиртова настоянка бруньок осики. Для її приготування сухі роздроблені нирки осики необхідно залити спиртом у співвідношенні 1: 4 і настояти 12¬-15 днів. Листя осики використовуються в свіжому або в сухому вигляді. Їх застосовують для припарок при ревматизмі і подагрі, а вичавленим соком змащують обличчя і бородавки, втирають в шкіру при відкладенні солей у суглобах. З роздроблених листя роблять компрес. Для цього необхідно 2¬-3 ст. л. подрібненого листя загорнути в марлю і накласти на хворе місце. Як бачите, осика від коренів і до самої верхівки прагне бути корисною людині. Та й Юда повісився зовсім не на осиці, адже в Палестині вона не росте. Так що постарайтеся полюбити це дерево. В. Лойко