Відео: Примула в далекій давнині вважалася лікарським квіткою Олімпу
Примула - не тільки гарна квітка Примула, або первоцвіт весняний, була відома з глибокої давнини і вважалася лікарською квіткою Олімпу. Стародавні греки називали її квіткою дванадцяти богів і вірили, що в ній полягає цілюще начало проти всіх людських хвороб. Навесні зацвітає примула, прикрашаючи сад своїми яскраво жовтими квітами. Висотою рослина до 20 см, з розеткою прикореневих зморшкуватих листя. Квітки нагадують зв`язку золотих ключів. Цвіте примула в травні-червні. Примули краще розвиваються в місцях, затінених в годинник полуденної спеки. Вони вологолюбні, але не виносять застою талих і дощових вод. Розмножують примули діленням кущів влітку після цвітіння і восени насінням. Пересадку примула переносить добре, проводити цю операцію зі збереженням грудки землі можна навіть під час цвітіння, полив і злегка затінивши її на 2¬3 дня. На одному місці може рости до 5 років. Догляд за примулою нескладний. Протягом вегетаційного періоду землю регулярно рихлять, видаляють бур`яни, поливають, мульчують перегноєм. Після цвітіння примула деякий час знаходиться в стані спокою. Цей період зазвичай збігається з жарким порою року. Всі люблять цей красивий весняна квітка. Але у примули є й інші найцінніші якості. Мало знайдеться рослин, які можна порівняти з нею зі щедрого вмістом вітаміну С. У плодах шипшини міститься до 4500 мг% вітаміну С. У актинідії - до 1200 мг%, у чорної смородини 200¬300 мг%, в знаменитому лимоні 40¬50 мг%, а в листі примули до 2000 мг%! Виходить, що 15¬20 кущиків примули в квітнику рівнозначні двом середнім грядках зеленої цибулі на городі. Недарма в багатьох країнах Європи листя примули визнані більш цінними, ніж будь-яка інша городня зелень. Досить з`їсти всього 2¬3 листочка примули, щоб задовольнити добову потребу дорослої людини у вітаміні С. За цим показником вона в десятки разів перевершує всіх визнаних городніх лідерів: цибуля, редис, петрушку, кріп і т. П. Примула вживається в основному як високовітамінное рослина для приготування салатів, супів, окрошек, її заварюють як чай. В їжу використовують також солодкуваті квіткові стрілки. Настій листя примули - потужне протицинготний засіб при весняному дефіциті вітаміну С. Лікарською сировиною є кореневища, коріння і квітки рослин, що мають багатющий хімічний склад. Вони містять багато ефірних масел, сапонінів, глікозидів, дубильних речовин і т. П. Кореневища з корінням збирають восени після відмирання надземної частини рослини. Коріння швидко промивають в холодній проточній воді, пров`ялюють на відкритому повітрі і досушують в тіні або в добре провітрюваному приміщенні. Листя примули збирають в період цвітіння. Їх швидко сушать на горищах з залізним дахом або в сушарках при температурі 70 ... 75 ° С.
У народній медицині примулу (первоцвіт) застосовують, перш за все, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, трахеїтах, бронхітах, ангінах, катарах, запаленнях сечового міхура, як сечогінний, потогінний і болезаспокійливого засобів. Завдяки наявності сапонінів, примула має сильну протикашльовою ефектом. Але найчастіше її застосовують у поєднанні з ромашкою, анісом, календулою. Для приготування лікувального відвару треба 1 ст. л. подрібненого сухого кореня залити 1 склянкою окропу, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв, процідити. Приймати по 2 ст. л. 3 рази на день. Порошок з висушеної рослини по 1¬2 г приймають 3 рази на день при бронхіті, грипі і ангіні. При бронхіті і пневмонії добре допомагає лікувальний збір, що складається з рівних частин кореня примули, листя мать¬імачехі і кореня оману. Для приготування відвару треба 1 ст. л. подрібненої суміші залити 1 склянкою окропу, нагрівати на водяній бані в закритому посуді 5 хв, процідити. Приймати по 0,3 склянки 3 рази на день. Для зняття нападів кашлю при легеневих захворюваннях травники рекомендують збір, що з 4 ч. Квіток примули, 3 ч. Трави хвоща польового, 2 ч. Листя мать¬імачехі і 2 ч. Листя подорожника. Для його приготування треба 1 ст. л. подрібненої суміші залити 1 склянкою окропу, кип`ятити на водяній бані 15 хв, настояти при кімнатній температурі 1 ч, процідити. Приймати по 0,3 склянки 5 разів на день. При астмі допомагає збір, що складається з 2 ч. Трави примули, 1 ч. Трави золототисячника, 1 ч. Трави полину, 2 ч. Плодів ялівцю, 3 ч. Трави звіробою, 3 ч. Трави чебрецю, 2 ч. Кореня оману. Для приготування настою треба 1 ст. л. збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв. Приймати по 0,75 склянки 3 рази на день. При нежиті корисний відвар трави примули. Його п`ють в гарячому вигляді дрібними ковтками по 0,5 склянки вранці і ввечері. Корисно цим відваром промити і пазухи носа. У цих же випадках рекомендують збір, що складається з 1 ч. Трави примули, 4 ч. Квіток горобини і 1 ч. Листя мать¬імачехі. Для приготування настою треба 1,5 ч. Л. подрібненої суміші залити 1 склянкою окропу, настояти в теплому місці 2 год, процідити. Приймати по 0,3 склянки 3 рази на день за 15 хв до їди. Корисний також збір, що складається з 1 ч. Трави примули, 4 ч. Листя мать¬імачехі і 2 ч. Листя лопуха. Для приготування настою треба 1,5 ч. Л. подрібненої суміші залити склянкою окропу, настояти в теплому місці 3 ч, процідити. Приймати по 0,3 склянки 3 рази на день за 30 хв до їди.
А при нестачі вітаміну С, особливо навесні, досить 0,5 ч. Л. листя заварити як чай у склянці окропу і випити в 3 прийоми протягом дня. При головному болю, неврастенії і безсонні в народній медицині застосовують відвар з квіток примули. Для цього треба 1 ст. л. квіток залити склянкою крутого окропу, настояти в теплому місці 1 ч, процідити. Приймати по 2 ст. л. 4¬5 раз в день. Цей же відвар добре допомагає як потогінний засіб. При лікуванні тривалих сильних головних болів і мігрені часто застосовують винний настій квіток примули. Для його приготування пляшку заповнюють квітками, потім заливають сухим вином і наполягають в темному прохолодному місці 3 тижні. Приймають настойку по 0,25 склянки 3 рази на день. При неврозах і безсонні застосовують також настій або відвар трави примули по 0,5 склянки 3¬4 рази в день. Дітям в якості легкого снодійного дають пити такий відвар по 0,2 склянки на ніч. У тибетській медицині вважається, що ця рослина здатна пригнічувати пухлини, прискорювати загоєння ран і виліковувати захворювання крові. Примулу, як лікарська рослина, видатне за вмістом вітаміну С, слід вирощувати вдома взимку в ящиках. Вона дуже теневинослива і чудово росте в умовах домашнього підвіконня і помірного вуличного освітлення. Для косметичних цілей використовують і листя, і надземну частину примули. Настій із листя у вигляді примочок і полоскань усуває червоність особи, застосовується при в`ялої шкірі, вуграх і ластовинні. При зморшкуватою роздратованою шкірі і розширених судинах настій трави використовують для вмивання особи (2 ст. Л. На 1 склянку води). А відвар кореневищ з корінням вживають для стимулювання росту волосся. Для цього відвар (1 ст. Л. На склянку води) щодня втирають в шкіру голови. В. Лойко